Артроз хребта: причини, симптоми, лікування

Артроз хребта класифікують на первинний (ідіопатичний) і вторинний. Причини виникнення первинного спондилоартрозу на сьогоднішній день не відомі. Існує думка, що обмінні порушення і переважання дегенеративних процесів над відновлювальними обумовлені генетичною схильністю. Також важлива роль у виникненні первинного спондилоартрозу відводиться вроджених дефектів опорно-рухового апарату (дисплазії, плоскостопість, гіпермобільність суглобів), які сприяють травматизації хрящових тканин суглобів. Вторинний артроз хребта розвивається як наслідок інших патологічних процесів в організмі. Причинними факторами в такому випадку можуть бути наступні процеси:

• деякі запальні та дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату (спондиліти, первинний асептичний некроз кісткової тканини, остеохондроз, спондилолістез, остеопороз тощо);
• механічні пошкодження (у тому числі оперативні втручання), травми хребта (у тому числі постійна мікротравматизація внаслідок надмірних навантажень на хребетний стовп у спортсменів, людей, які страждають ожирінням, з неправильною поставою, у робітників з важкою фізичною працею, при вкороченні одній з нижніх кінцівок);
• аутоімунні захворювання (хондрокальциноз, подагра, гемохроматоз та інші);
• судинні захворювання (облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз), а також порушення кровообігу внаслідок гіподинамії;
• гормональні порушення (наприклад, дефіцит естрогенів у жінок в менопаузі);
• ендокринні патології, порушення обміну речовин (гіпертиреоз, дефіцит фосфору, кальцію, вітамінів та інших поживних речовин).

На початку розвитку патологічного процесу, як правило, відбувається порушення кровопостачання подхрящевого шару окістя, внаслідок чого хрящова тканина поступово втрачає еластичність, стоншується. Повторні перевантаження призводять до нових мікротравм, розтягування суглобової капсули і дегенерації хряща, зменшення кількості синовіальної рідини і втрати гладкості суглобових поверхонь. Таким чином, підвивихи виникають в уражених суглобах, а також формування субпериостальных остеофітів (кісткових розростань). Дегенерація хрящової тканини прогресує аж до повного руйнування хряща. При ендокринній патології, гормональних порушеннях і інших причинах механізм розвитку артрозу хребта дещо іншою, однак результат змін у міжхребцевих суглобах аналогічний.

Основною ознакою спондилоартрозу є біль в ураженому відділі хребта (частіше шийний або поперековий відділи) при фізичних навантаженнях, що зникає в стані спокою. Симптоматика захворювання варіює в залежності від локалізації та стадії патологічного процесу. На початкових етапах можливе відчуття скутості після сну, незначний хрускіт хребта, особливо при похилих і обертальних рухах. Обмеження фізичної активності на першій стадії немає. На второй стадии артроза позвоночника появляются трудности в выполнении физической работы в связи с уменьшением объёма активных движений в позвоночном столбе. Боли становятся интенсивнее, хруст возникает при любых движениях в межпозвонковых суставах. При развитии третьей стадии спондилоартроза боли становятся постоянными, возникают даже в покое, движения значительно ограничены и болезненны, мышцы в области поражённого отдела позвоночника атрофированы и спазмированы. Нередко на этой стадии возникают грыжи межпозвонковых дисков. Деформация позвоночника на данном этапе определима визуально. Четвертою стадією вважається повний анкілоз (зрощення) суглобів.

В лечении данного заболевания очень важна систематичность и упорство. Подход к лечению спондилоартроза комплексный и включает в себя медикаментозное лечение (в первую очередь направленное на терапию первичного заболевания), физиотерапевтические методы, массажи и мануальную терапию, лечебную физическую культуру. Эффективным методом лечения (в особенности болевого синдрома) является радиочастотная денервация, в ходе которой применяется воздействие электромагнитного поля волновой частоты в области поражённого сустава. Данная методика практически не имеет осложнений ввиду её малоинвазивности. Как правило, указанную методику применяют при недостаточной эффективности консервативных методов лечения. В тяжёлых случаях (при неэффективности всех вышеуказанных методов и наличии осложнений, компрессии спинного мозга и т.п.) возможно применение хирургических методов лечения – фасектомии, фораминотомии, ламинэктомии, ламинотомии, корпэктомии с последующей динамической стабилизацией позвоночного столба специальными конструкциями.

По всем вопросам размещения свяжитесь с нами мы будем рады помочь и ответить на любые ваши вопросы, или зайдите на наш сайт

Наш контакты

+38057780-13-52

+38093562-83-80

+38050024-19-78

+38067698-65-91

Україна Харківська область р. Харків, вул. Балакірєва 8/1

medmarket.kh@mail.ru