Розтягнення кисті руки

Розтягнення кисті руки — це поширена травма, яку можна отримати навіть в домашніх умовах. Механізм її розвитку пов'язаний з надмірною амплітудою руху, в результаті чого відбувається пошкодження волокон зв'язок.

Розтягнення супроводжується гострим болем, обмеженням рухливості кисті, а також додатковими симптомами. Цей вид травми вважається легким, оскільки не вимагає хірургічного втручання, а лікувати його можна самостійно. Однак важливо провести необхідну діагностику, щоб відрізняти розтягування прот розриви зв'язок і сухожиль, а також інших пошкоджень, які можуть навіть зажадати хірургічного втручання.

Анатомія кисті в нормі та при розтягуванні

Кисть руки представлена великою кількістю дрібних кісткових елементів. До них кріпляться м'язи за допомогою щільних сухожиль — міцних, малоэластичных структур сполучної тканини. Крім того, стабільність кісткового остова забезпечують зв'язки — сполучнотканинні тяжі, які в нормі здатні незначно розтягуватися. Найбільш еластичним елементів залишаються м'язи.

Розтягнення кисті — це комплексне назва для декількох типів травм, які ведуть до обмеження рухливості кінцівки, хворобливих відчуттів та іншим характерним ознакам. До них відносяться:

• розтягнення м'язів — пошкодження окремих волокон унаслідок їх надмірного подовження;
• зв'язок — розтягнення являє собою першу ступінь їх розриву, без порушення цілісності загальної структури;
• сухожиль — одне з найбільш небезпечних ушкоджень, оскільки ці структури мають низьку здатність до регенерації.
   

Причини і сприятливі фактори

Основна причина розтягування кисті — це удари або різкі надмірні навантаження. Цей відділ часто пошкоджується при падінні з опорою на руки. Також травми можуть спровокувати заняття спортом, особливо неправильне виконання деяких елементів або надзвичайні події. Зв'язки в нормі володіють високою міцністю і низькою здатністю розтягуватися. Вони можуть пошкоджуватися тільки при впливі назад спрямованої сили, а також при форсованих рухах і неприроднім збільшенні амплітуди суглоба.

Розтягнення кисті — це часта травма в будь-якому віці. Її можна отримати в побуті, незалежно від виду діяльності та фізичних навантажень. До провокуючих факторів можна віднести:

• літній вік — природні процеси включають зниження еластичності сполучнотканинних волокон, зв'язок і сухожиль;
• вроджені порушення еластичності сполучної тканини, що призводить до частих травм;
• запалення тканин — це супроводжується порушенням їх харчування та кровопостачання, що стає причиною зниження їх міцності та еластичності;
• травми в анамнезі, в тому числі розриви зв'язок і сухожиль — відновлення займає велику кількість часу, особливо в зрілому віці;
• недостатня фізична активність — причина низької міцності м'язів і зв'язок, що призводить до їх пошкодження навіть за умови застосування незначної сили.
   

За статистикою, більшість випадків розтягування кисті діагностують у дітей. Незважаючи на те, що їх зв'язки більш еластичні і легше тягнуться при навантаженнях, вони частіше пошкоджуються під час падінь. Крім того, це пошкодження можуть спровокувати самі батьки, міцно тримаючи дитину за руку чи піднімаючи його таким чином з землі. У групу ризику також входять спортсмени, чий спосіб життя пов'язаний з постійними падіннями (футболісти, хокеїсти) і любителі рукоділля — від постійної дрібної роботи їх зв'язки стають менш еластичними.

Симптоми

Симптоми розтягнення зв'язок, м'язів і сухожиль кисті можуть відрізнятися, в залежності від тяжкості травми. Вони проявляються безпосередньо у момент ушкодження, але можуть посилюватися через кілька годин.

Більшість пацієнтів звертаються зі скаргами на характерний комплекс клінічних ознак, за якими можна попередньо діагностувати розтяг:

• біль — безпосередньо в момент травми вона гостра, а потім залишається в стані спокою і особливо посилюється при будь-яких рухах кисті;
• набряклість навколишніх м'яких тканин — основна ознака запального процесу, який супроводжує травми;
• підвищення місцевої температури, а при важкому ступені розтягування з розривом волокон може підніматися і загальна температура тіла;
• гематома (синяк, крововилив) — не обов'язковий, але частий симптом;
• зниження амплітуди кисті, але при повному розриві зв'язок може спостерігатися її збільшення.

 

Ступінь розтягування кисті

Щоб розуміти, що робити при розтягуванні і які методи лікування виявляться ефективними, важливо розуміти ступінь пошкодження. Справа в тому, що зв'язки володіють низькою здатністю до розтягування, тому при їх надмірному подовженні їх волокна розриваються. Розтягнення як вид травми являє собою розрив зв'язки, і його прийнято класифікувати за ступенями тяжкості.

• Перша ступінь — найлегша. Вона характеризується розривом окремих волокон, але зв'язка повністю зберігає свою анатомічну структуру. Лікування проходить в домашніх умовах і займає не більше місяця. Кисть практично зберігає рухливість, а набряк виражений незначно.
• Друга ступінь проявляється розривом цілих пучків сполучнотканинних волокон. При такому пошкодженні пацієнти скаржаться на гострий біль, яка зберігається навіть у стані спокою, а також виражену набряклість, почервоніння шкіри та підвищення температури. Лікувати таку стадію рекомендується шляхом накладання гіпсової пов'язки на термін від декількох тижнів до 1,5—2 місяців.
• Остання ступінь розтягування являє собою повний розрив зв'язки. Процес супроводжується гострим болем, лихоманкою, а також збільшенням амплітуди суглоба. Пацієнт не може самостійно виконувати рухи. Лікування оперативне, вимагає з'єднання ділянок ушкодженої зв'язки і їх фіксації.

Розтягнення м'язів і сухожиль класифікують за ідентичного принципом. Часто їх пошкодження відбувається одночасно, і лікування спрямоване на відновлення всіх структур. Найбільш важкою вважається травма, яка полягає в повному відриві зв'язок від окістя.

Методи діагностики травми

Попередньо поставити діагноз можна відразу після травми, на підставі клінічних ознак. Біль і поступово наростаюча набряклість — це основні симптоми, які вказують на подібне пошкодження. Більш детальна діагностика включає рентгенографію і проби рухливості суглоба. Ці методики дозволяють визначити ступінь розриву зв'язок і їх локалізацію, а також підібрати оптимальне лікування.

Лікування

Лікування розтягнення зв'язок кисті руки призначається індивідуально. Це залежить не тільки від ступеня важкості травми, але і від локалізації пошкодженої структури. Так, деякі зв'язки не несуть суттєвого навантаження, і навіть їх повний розрив не є показанням до проведення складної операції. Проте найважливіші структури обов'язково повинні відновити цілісність для нормальної роботи пензля.

 

Перша допомога

Щоб лікування зайняло мінімум часу і виявилося максимально ефективним, важливо вчасно надати першу допомогу. Певний алгоритм дій дозволить зберегти цілісність структур і не спровокувати їх подальше пошкодження необережними рухами. Також метою долікарської допомоги є знеболювання, якщо біль стає дуже інтенсивною.

Існує всього декілька кроків, які можна зробити при підозрі на розтяг кисті:

• максимальна іммобілізація кисті з використанням шини — якщо на кінцівки довгі вузькі рукави або рукавички, знімати їх заборонено;
• холодний компрес або лід — спосіб запобігти набряклість шляхом звуження судин;
• знеболюючі засоби у формі таблеток — про їх прийом слід повідомити лікаря.
   

Консервативні методики

Лікування травм зв'язок і сухожиль повинно проходити з фіксацією кінцівки. Ці структури відрізняються низькою здатністю не тільки до розтягування, але і до регенерації. Для відновлення легкого ступеня розтягування зв'язок досить еластичної пов'язки, яка буде знижувати амплітуду руху суглоба і дозволить волокнам зростатися. Якщо пошкоджений великий пучок, знадобиться накласти гіпсову пов'язку з високим ступенем фіксації на термін від декількох тижнів. Варто розуміти, що регенерація щільних сполучнотканинних волокон займає тривалий час. Навіть після зняття гіпсу рука не відразу відновить нормальну роботу.

 

Лікування в домашніх умовах

Лікування розтягнення зв'язок проходить в домашніх умовах, але тільки за призначенням лікаря. Одночасно з носінням гіпсової пов'язки знадобиться додаткове застосування ліків. Вони продаються у формі мазей — вони наносяться місцево і забезпечують максимально спрямований доступ діючих речовин. Вони можуть ставитися до наступним групам:

• нестероїдні протизапальні засоби — базовий елемент терапії (Диклофенак, Індометацин);
• строидные протизапальні препарати ефективні при вираженому больовому синдромі та сильної набряклості (Преднізолон, Гідрокортизон);
• охолоджуючі мазі — ефективні на гострій стадії запалення (Траумель, Дип реліф);
• проти гематом — розсмоктуючі препарати (Гепариновая мазь, Финалгон), а також засоби для зміцнення судинних стінок (Троксевазин).
   

В домашніх умовах можна робити компреси з глини, тертої сирої картоплі, часникового соку, змішаного з лимонним. Ці народні методи дозволяють зняти набряклість, а останній рецепт призначений для прискорення кровообігу і може застосовуватися тільки після зняття гострого запалення. При розтягненнях також корисно відвідувати сеанси фізіотерапії — озокеритові, парафінові або грязьові аплікації, ультразвук, сульфідні або радонові ванни.

Хірургічні методи

Оперативне втручання необхідно тільки в разі повного розриву важливою зв'язки. В такому разі виконується розріз шкіри з подальшим з'єднанням кінців пошкодженої структури. Подальше відновлення проходить під жорсткою пов'язкою з регулярним доглядом за раною. Навіть після її загоєння необхідно тривалий час носити еластичну пов'язку і виконувати прості вправи для відновлення рухливості кисті.

Розтягнення — це поширена травма, від якої не застрахований ніхто. Отримати її можна вдома, при випадковому падінні чи ударі рукою. Лікування зв'язок займає багато часу з-за їх низької здатності до регенерації, а відновлення м'язів може зайняти декілька днів або місяців. Головне — вчасно надати першу допомогу потерпілому і зафіксувати кінцівки, а далі виконувати приписи лікаря.