Нестабільність колінного суглоба

Колінний суглоб людини — це складне зчленування кісток стегна і гомілки, а також ряд додаткових структур. Вони представлені м'язами, зв'язками, сухожиллями і менисками. Саме вони контролюють амплітуду коліна при ходьбі і утримують його в правильному природному положенні. Патологічна слабкість навколосуглобових тканин або їх пошкодження стають причиною нестабільності колінного суглоба.

 

Причини нестабільності коліна

Колінний суглоб утворений з'єднанням стегнової кістки з великогомілкової і малогомілкової. На внутрішній його поверхні знаходиться гіаліновий хрящ, який перешкоджає стирання суглобових ділянок кісток при ходьбі. Основну функцію по збереженню стабільності коліна виконують зв'язки:

• передня і задня хрестоподібні;
• малогомілкова і великогомілкова колатеральних (або зовнішня або внутрішня бічні);
• зв'язки колінної чашечки.
   

Серед травм, які можуть стати причиною нестабільності коліна, можна виділити:

• удари в область коліна;
• регулярні надмірні навантаження;
• виконання рухів ноги в коліні з високою амплітудою, особливо його розгинання та скручування;
• падіння з подворачиванием ноги.

Ще одна причина нестабільності в колінному суглобі — це слабкість м'язів. Ці структури також відіграють роль у підтримці коліна в правильному положенні і не дозволяють йому збільшувати свою амплітуду.

 

Симптоми

Симптоми нестабільності колінного суглоба можуть відрізнятися в залежності від локалізації ушкодженої зв'язки. Проте всі вони пов'язані з травмами чи захворюваннями зв'язок, тому ознаки будуть супроводжуватися клінічною картиною основної патології. До них відносяться:

• гострий біль у коліні, яка посилюється в русі;
• гучний хрускіт у момент травми;
• швидке поява набряклості, можливе утворення гематоми;
• підвищена рухливість коліна;
• почуття зміщення гомілки в одну із сторін при необережних рухах або навіть просто при ходьбі;
• симптоми загострюються при фізичних навантаженнях, ходьбі в гору, а також у ранковий час, коли потрібно перенести вагу на ногу і встати з ліжка.

Загальні симптоми нестабільного коліна виникають безпосередньо після травми. Подальша діагностика відбувається в лікарні. Після обстеження можна визначити локалізацію травмованої зв'язки і ступінь її пошкодження.

 

Класифікація і ступеня нестабільності

Нестабільність колінного суглоба прийнято класифікувати залежно від тяжкості патології. Вона залежить від ступеня пошкодження зв'язок.

У зв'язку з цим виділяють 3 основні стадії:

• 1 стадія — спостерігається розтягнення зв'язок, тобто невеликі розриви окремих волокон;
• 2 ступінь — пошкоджено не більше половини зв'язкових волокон;
• 3 ступінь — найважча, виникає у тому числі при повному розриві зв'язок.

Ще одна класифікація розрізняє кілька ступенів нестабільності коліна в залежності від відстані, на яку можуть зміщуватися кістки:

• легка нестабільність — зміщення кісток не перевищує 5 мм;
• помірна — до 10 мм включно;
• важка — понад 10 мм.

Складність пошкодження визначається кількістю травмованих зв'язкових волокон. Якщо їх кількість не перевищує 50%, при цьому анатомічна цілісність зв'язки зберігається — коліно залишається в природному положенні. При розривах зв'язок потерпілий не може спертися на ногу при ходьбі.

 

Симптоми порушення роботи окремих структур

В ході первинної діагностики можна заздалегідь визначити, яка пошкоджена зв'язка. Існують спеціальні функціональні тести, засновані на механізмі роботи зв'язкового апарату. Ці тести не є підставою для постановки остаточного діагнозу —його необхідно буде підтвердити результатами інструментальних досліджень.

Передня хрестоподібна зв'язка

При частковому або повному розриві передньої хрестоподібної зв'язки (ПКС) з'являється відчуття зміщення гомілки вперед і вбік. Якщо перенести вагу на цю ногу, може виникати відчуття провалу. При цій травмі характерний синдром висувного ящика: потерпілого кладуть на спину із зігнутою в коліні ногою, потім обома руками обхоплюють гомілку нижче коліна і намагаються зрушити її в передньому напрямку.

Задня хрестоподібна зв'язка

При пошкодженні задньої хрестоподібної зв'язки (ЗКС) відзначають позитивний тест заднього висувного ящика. При натисканні на передню частину гомілки (в положенні лежачи на спині і зігнувши ногу в коліні) вона зміщується назад. Цей вид травми небезпечний, оскільки часто супроводжується гематомами в порожнину суглоба. Спроби перенести вагу на ногу заподіюють біль.

Бічні зв'язки

За статистикою, частіше зустрічаються розтягування і розриви внутрішньої бічної зв'язки і зміщення гомілки в зовнішньому напрямку. Однак з розривами зовнішньої бокової зв'язки пацієнти також звертаються в лікарню. При ходьбі виникає відчуття провалу, зміщення гомілки в одному з напрямків, а також загострення хворобливих відчуттів. Пошкодження бічних зв'язок частіше виникають в складі складних травм. У доповненні до них можна діагностувати розриви менісків і переломи головки малогомілкової кістки.

Колінні меніски

Меніски — це хрящові утворення, які виконують функцію амортизатора в організмі. Вони складаються їх щільного і еластичного гіалінового хряща. При ушкодженні цих структур міжхребцевий диск зміщується в бік, що блокує суглоб в русі. Больовий синдром зменшується, коли нога знаходиться в зігнутому в коліні положенні.

 

Методи діагностики

Остаточну діагностику травми можна провести тільки в лікарні. Вона спрямована на виявлення локалізації розриву зв'язок і стадії травми. Тільки на підставі результатів аналізів можна починати лікування. Складність діагностики нестабільності колінного суглоба в тому, що візуалізувати потрібно не тільки кістки, але й м'які тканини.

Існує кілька методів інструментального обстеження постраждалого:

• рентгенографія — на знімках добре видно розташування кісток і ступінь їх зміщення один по відношенню до одного;
• артроскопія — дослідження суглобової порожнини при підозрі на гематоми;
• МРТ або КТ — метод обстеження як твердих, так і м'яких тканин у всіх проекціях.

Нестабільність коліна з повним або частковим розривом зв'язок необхідно відрізняти від інших видів травм. Так, хворобливі відчуття можуть бути спровоковані сильним забоєм або тріщинами кісток.

 

Схема лікування

Лікування нестабільності колінного суглоба можливо тільки шляхом усунення основної причини. Схема підбирається індивідуально, залежно від ступеня патології, віку пацієнта та інших факторів. Якщо зв'язка зберігає свою анатомічну цілісність і продовжує утримувати суглоб — її можна вилікувати консервативними методами. Повні розриви зв'язок вимагають хірургічного втручання.

Перша допомога потерпілому

Оскільки нестабільність колінного суглоба в більшості випадків є проблемою травматичного походження, корисно знати, як надати допомогу потерпілому. До приїзду лікаря не варто робити різких рухів і самостійно проводити тести на цілісність зв'язок.

Є певний алгоритм надання першої допомоги потерпілому в тому числі при розриві зв'язок:

• зафіксувати ногу в анатомічно правильному положенні або у тому, що не викликає хворобливих відчуттів;
• по можливості підняти ногу так, щоб стопа виявилася вище кульшового суглоба;
• прикласти холодний компрес з метою зменшити запалення чи набряк.

 

За необхідності можна прийняти знеболюючий засіб, але про це обов'язково слід повідомити лікарю.

 

Медикаментозна терапія

Основа консервативного лікування нестабільності коліна і пошкодження зв'язок — це прийом лікарських засобів. Вони можуть належати до однієї з фармакологічних груп:

• негормональні протизапальні засоби;
• препарати для розсмоктування набряків і гематом;
• хондропротектори — ліки для відновлення суглобового хряща;
• подразнюючі засоби для поліпшення кровообігу;
• вітамінні комплекси — особливо корисні вітаміни групи В.

Препарати можуть продаватися у формі мазей, таблеток або ін'єкцій. У період гострого запалення варто почати лікування з уколов, а потім переходити на таблетки. Мазі і креми — це допоміжний метод лікування, тому можуть використовуватися з основними формами.

 

Фізіотерапія

В період реабілітації корисно пройти курс фізіотерапії. Він спрямований на відновлення клітин і волокон зв'язок, а також на прискорення мікроциркуляції. Фахівець допоможе визначитися з відповідними процедурами, але серед найбільш популярних можна виділити кілька:

• електрофорез;
• магнітотерапія;
• УВЧ-терапія;
• лікування лазером та інші.
   

Фізіотерапевтичні процедури можуть мати протипоказання. Їх не призначають у період гострого запалення, поки не пройде набряклість.

 

Лікувальна фізкультура та масаж

Реабілітація колінного суглоба при розтягуванні його зв'язок і появу нестабільності — це комплекс вправ, спрямованих на зміцнення волокон і підвищення їх еластичності. Фізкультурою можна починати займатися не раніше, ніж через 3-4 тижні після травми. Спочатку це повинні бути пасивні рухи кінцівки в колінному суглобі, тобто вони виконуються за допомогою рук. Потім можна поступово переходити до активних вправ.

В процесі лікування коліна допускається масаж стегна і гомілки. М'язи акуратно розминають руками, щоб розслабити їх. Масаж безпосередньо пошкодженого коліна дозволений тільки після зняття гіпсу.

 

Хірургічне лікування

Операція необхідна, якщо стався повний розрив зв'язок колінного суглоба. У ході процедури їх кінцеві ділянки з'єднують між собою і фіксують швом. Сучасні методики та апаратура дозволяють проводити подібні операції артроскопічним методом з мінімальними пошкодженнями. На інструментах встановлені камери, завдяки яким весь процес видно на моніторі.

Незалежно від способу лікування колінний суглоб необхідно зафіксувати. В перші дні або тижні після травми потерпілий змушений носити гіпсову пов'язку. Потім її можна замінити на колінний бандаж, який м'яко підтримує зв'язки і утримує коліно в правильному положенні.

 

Можливі ускладнення і методи профілактики

Ускладнення при нестабільності колінного суглоба можуть виникати при несвоєчасному лікуванні. З часом через неправильне розташування кісток суглоба здавлюються судини і нерви, що призводить до порушення кровообігу. Існує кілька способів, як запобігти цю патологію в будь-якому віці:

• носити зручне взуття на невисокому каблуці;
• на час тренувань користуватися колінними бандажами;
• стежити за харчуванням, вживати велику кількість кальцію і фосфору для кісток і зв'язок.

Нестабільність в колінному суглобі — це патологія, яка при відсутності лікування може призвести до інвалідності. Крім того, відбувається подальше руйнування тканин і ушкодження зв'язкових волокон. На ранніх стадіях від цієї проблеми може позбавити носіння бандажів в поєднанні з медикаментами і фізкультурою. Запущені випадки вимагають хірургічного втручання.